+38 (067) 540 75 45
  +38 (067) 540 87 83

"Володарсько - Волинський льонозавод можна відродити."

У 2009 р. Володарсько- Волинський льонозавод переробляв льон. Через відсутність сировини роботи там були призупинені. Василь Простиченко близько 15 років працює на цьому підприємстві. Льон – рослина, яка людям його покоління нагадує дитинство.

«Вирощувати льон було вигідно, люди гарно заробляли і були впевнені у завтрашньому дні»

 «Льон – це одна з культур, яка багато років одягала й годувала поліський народ. По-перше, вона дає волокно, з якого виготовляють одяг. Про цілющі властивості лляного полотна відомо давно: воно лікує від шкіряних захворювань. По-друге, льон дає олійне насіння, яке широко використовується у медицині. Лляна олія корисна для харчування. По-третє, костра або костриця, яка залишається після обробки льону,- хороший тепло ізолюючий матеріал. Її широко використовували для утеплення будинків, робили костроблоки і костроплити. Якщо зважати, що сьогодні Україна має складну ситуацію із енергетикою, костра суттєво допоможе утеплити помешкання», - розповідає Василь Простиченко.

«Якщо серйозно займатися льонарством, воно допоможе відродити нашу економіку»

             Крім того, за словами спеціаліста, льон вигідний у землеробстві: він допоможе навести лад на полях. При посіві культури у грунт вносять мінеральні добрива та гербіциди, які захищають рослину. Це позбавляє бурянів. Крім того, льон має невелике коріння, тому пожива залишається у землі, і після льону добре роститимуть інші культури.

Не так давно на Житомирщині діяло 14 льнопередових заводів. У Житомирі був чи не найпотужніший у Європі льнокомбінат, де працювало близько 7 тисяч робітників. «Вирощувати льон було вигідно, люди гарно заробляли і були впевнені у завтрашньому дні», - веде далі Василь Простиченко.
             На заводах виробляли побутові тканини (для одягу й речей побуту) і технічні (наприклад, брезент). У Корестені діяла фабрика «Льонок», яка виготовляла шпагат і мотузку.
            «А сьогодні навіть ковбасу скріплюють металевим шпагатом», - зітхає чоловік.
            Полісся без льону нічого не варте, переконаний Василь Простиченко. Льон – це своєрідна валюта, яка допоможе підняти нашу економіку.
            «Раніше Володарсько-Волинський льнозавод 70% виробленої продукції відправляв за кордон – у Францію, Словаччину, Гонконг, Росію та Литву. Якщо серйозно займатися льонарством, воно допоможе відродити нашу економіку», -каже спеціаліст.
            Водночас додає, що цю справу не варто відкладати надовго: є спеціалісти, які вміють працювати з льном. Однак дуже скоро їх може вже не бути, і тоді доведеться починати з нуля, бо навіть не буде кому навчати.
            Ще в 2009 році Володарсько-Волинський льнозавод переробляв льон, але в останні роки  підприємство вже не працює: немає сировини.
            «Хоча при невеликих  затратах на ремонт і технологічну наладку завод зможе далі переробляти льон», - запевнив Василь Простиченко.

Антон БОЙЧУК
«Рідний дім» №3(5) лютий/2012